Ой хмелю ж мій, хмелю
«Ой хмелю ж мій, хмелю,
Хмелю зелененький,
(Двічі)
Де ж ти, хмелю, зиму зимував,
Що й не розвивався?»
«Зимував я зиму,
Зимував я другу,
(Двічі)
Зимував я в лузі на калині
Та й не розвивався!»
«Ой сину ж мій, сину,
Сину молоденький,
(Двічі)
Де ж ти, сину, нічку ночував,
Що й не роззувався?»
«Ночував я нічку,
Ночував я другу,
(Двічі)
Ночував я у тої вдовиці,
Що сватати буду!»
«Ой сину ж мій, сину,
Ти моя дитино,
(Двічі)
Не женися на тій удовиці,
Бо щастя не буде!
Бо вдовине серце,
Як осіннє сонце, —
(Двічі)
Воно світить, світить, та не гріє,
Все холодом віє.
А дівоче серце,
Як весняне сонце, —
(Двічі)
Ой хоч воно та й хмарнесеньке,
А все теплесеньке!»