Хожденіє Богородиці по мукам О муках пекельних повість альбо історія о людєх грішних, которіє в тих муках зостають
1. Єдиного часу молилася пречистая Богородиця сину своєму і Богу нашему, просячи: «Господи Боже мой, зошли до мене Святого архангела Михаїла, аби мені створив пекло і показав всі муки преісподніє, в которих людіє за гріхи мучаться». Тогда снійде архістратиг Михаїл і з ним множество ангелов і поклонилися всі до землі пресвятой Богородиці. І рече Михаїл: «Радуйся, благодатная Богородице, отчеє сіяніє рождеши всей вселенній Святого Духа ісполненна благодатію свишше».
Рече Пресвятая Богородиця: «Радуйся, архангеле Михаїле, воєводо і начальнице всіх превишших сил пресвятого Божія престола невидимого отца», і паки похвалила всі святії.
2. Потом Михаїлу рече: «Рци мі, святий архангеле Михаїле, все, що єсть на небесі і на землі, і во преісподніх землі». І рече Михаїл: «Что мні розказав, о благодатная, син твой Господь, тоє тобі повім». Рече Пресвятая Богородиця: «Нині покажи всі муки пекельніє, где мучаться душі грішних».
3. Тогда Михаїл казав створитися пеклу, а гди створилося пекло, виділа Пресвятая Богородиця множество мужей і жен, а они плачуть і кричать веліїм гласом. Рече Пресвятая Богородиця до Михаїла: «Что сії душі согрішили? «І рече Михаїл святий: «Тії то суть, іж не вірили в твоего Сина і Святого Духа і не визнавали Пресвятої Богородиці і Тройці святої, і для того так мучаться».
4. Увиділа Богородиця на інном місці тьму великую зіло, рече до Михаїла: «Кто в той тьмі сидить?»
Рече Михаїл: «Много в ней єсть душ».
Рече Пресвятая Богородиця: «Нехай тьма сія подойметься, штоби я обачила тії душі».
Рекл Михаїл і ангели: «Заказ маємо великий, аби тії душі нікогда світу не виділи, дондеже возсіяєт Син твой благословенний». І фрасовалася Пресвятая Богородиця, воздхнула, і возріла на небо, і рекла: «Во ім'я Отца і Сина і Святого Духа, амінь. Нехай обачу муку сію». І заразом поднялася тьма над мучащими к горі, і узріла Пресвятая Богородиця там многих мужей і жон, і от них ісходить великий крик і плач. Видівши тоє, Пресвятая Богородиця заплакала.
І рече Михаїл: «Чему, окаянниї, не глаголете до Пресвятої Богородиці?» І рекли грішнії мучащиїся: «Як глаголаніє наше приняла єси, Богородице? Ми світу нігди не виділи і муки великії терпимо. Син твой благословенний зойшов з неба на землю і не йшов к нам; ні Іоанн Креститель, ні Авраам, ні апостол Павел, но ти, Пресвятая Богородице, скорая заступнице, молящихся за християни».
Рече Пресвятая Богородиця до Михаїла: «Што сії душі согрішили?» І рече Михаїл святий: «Тії то суть невірнії поганці, некрещенії, коториї не признавали Сина твоего і тебе, Пресвятая Богородице, не ісповідали, же з тебе Христос Господь вийшов, і за тоє тії душі муки терплять». Рече Пресвятая Богородиця: «Для чого так, окаянниї, прельстилися? Не слишали єсьте, же вся племена ім'я моє славлять?» І покри їх оная темность.
5. І рече Михаїл: «Гряди, Пресвятая Богородице, где течет ріка огненая».
Прийшла Пресвятая Богородиця до огнистої ріки і обачила в той ріці множество мужей і жен, єдині по пояс стоять в огні, другії – по перси, а іниї – до шиї і до верху. Рече Пресвятая Богородиця: «Што сії душі согрішили, що по пояс стоять в огні?» Рече Михаїл святий: «Госпоже, тії суть душі, іж отчую і матерськую клятву преступають, за тоє так мучаться». Рече Пресвятая Богородиця: «А сії што согрішили, що до персій стоять в огні?» І рече Михаїл: «Тії суть, що кумом доганяли, сварилися з ними, отца і матір розгнівали, во прелюбодійстві осквернилися, і за тоє так мучаться». Рече Пресвятая Богородиця: «А сії што согрішили, коториї до шиї стоять во огні?» Рече Михаїл: «Тії то суть, іж чужоє добро шарповали, коториї і пили, і грабили, і розбивали, і невинного до утрати приводили, і за тоє так мучаться».
Рече Пресвятая Богородиця: «А тії, коториї стоять до верху во огні, что согрішили?»
Рече святий Михаїл: «Тії то суть душі, іж діти свої породивши, отдавали псом і свиніям поїдати, і за тоє так мучаться». А другіє, що стоять, кресту святому безпрестанне кланялися, а потом єго зреклися і приступили до болвана. Также і третії присязці, ябедниці, кривосудці, потварці, і за тоє так мучаться».
6. Виділа Пресвятая Богородиця людії стремглав висять, вельми кричать, і звіри дивнії їдять їх. Рече Пресвятая Богородиця до Михаїла: «Што сії душі согрішили?» І рече Михаїл: «Тії то суть, коториї слухають под чужими домами і зводять сосіда із сосідом, обмовляють злими словами, і за тоє так мучаться».
7. Потом приступили ангели і повели Пресвятую Богородицю ко западу і там указали облак великий огнений і посреді пламень огнистий, а в нем лежать множество людей і горять зіло. Виділа тоє Пресвятая Богородиця, воздхнула і рече до Михаїла: «Что сії согрішили душі?» І рече Михаїл: «Тії то суть оспалії, лінивії встати до церкви на молитви і на празники урочистиє, яко то на воскресеніє Христово, і на рождество Христово, і на крещеніє, яко мертвії лежали, а до церкви вставати не хотіли, і за тоє так мучаться».
Рече Пресвятая Богородиця: «А когди, коли хто хорий не может встати?» Рече Михаїл: «Єсли би дом горів, а он не могл вилізти, аж би згорів, тому отпущений той гріх будет».
8. Виділа Пресвятая Богородиця струї огнениї, а на них сидять множество людей. Рече Пресвятая Богородиця до Михаїла: «Што сії душі согрішили?»
Рече Михаїл: «Тії то суть, іж не вставали противку священиков, когда он іде з тілом Христовим сакраментовати хорого; также, когда їде літургію отправовати святую, а они пошанованія єму пристойного не давали, і за то так мучаться».
9. Виділа Пресвятая Богородиця дерева много, на тих деревах висять ланцюгов много желізних, а тими ланцюгами множество людей за язики побрано. Видівши тих людей муку, рече Пресвятая Богородиця до Михаїла: «Што сії душі согрішили?»
Рече Михаїл: «Тії то суть», коториї дармо кому кленуть, ненавидять, хульниці клеветниці, кривоприсязці і лихварі, що лихву брали, за тоє так мучаться і за язики висять, бо через язики все злое от чоловіка походить перед людьми і перед панами, неслушное вдаяніє, ще і смерть часом страждет».
10. На іном місці виділа Пресвятая Богородиця людей, а они висять за руки і за ноги, а от них течет кров, із уст їх виходить пламень, аж не могут одотхнути. Тоє видівши, Пресвятая Богородиця вжалілася і рече: «Господи, помилуй їх!» І рече: «Што сії согрішили?»
Рече Михаїл: «Тії то суть душ, же церкви Божия за свідетельством своїм держать, а волі Божей не сотворяють, церковное добро на свої пожитки обертають, їдять і пиють, мовячи: «Работаем о церкві і живими будем». І за тоє так мучаться».
11. І рече Михаїл: «Пойди, Пресвятая Богородице, покажу ті, где мучаться попи».
І виділа Пресвятая Богородиця попи, а они висять за ноги, а огонь от глави аж до ніг палить їх. Рече Пресвятая Богородиця: «Што душі сії согрішили?»
Рече Михаїл: «Тії то суть попи, бо когда службу Божию служать, тогда всі сили небесния устрашаються, і земля трясеться, а они не бояться і не страшаться, і за тоє так мучаться».
12. Виділа Пресвятая Богородиця чоловіки, а в них звіри троєглавніє їдять до очей, а другіє і третіє до уст і гризуть їх немилостиве. Рече Пресвятая Богородиця: «Што сії согрішили, же не ждуть ізбавитися от звірей тих?» І рече Михаїл: «Тії то суть дяки, що, читаючи, лжуть і несправедливе читають, як єсть написано, і за тоє так мучаться». Также і іниє чоловєці висять, і звіри троєглавніє їдять їх.
Рече Пресвятая Богородиця: «Што сії согрішили душі?» Рече Михаїл: «То єсть [чернці, коториї Закону Божого учать, а самі зле чинять, і за тоє так мучаться»].
13. Рече Михаїл: «Пойди, Пресвятая Богородице, огляди, где мучаться патріярси, єпископи і всі духовнії».
І прийшла Пресвятая Богородиця на оноє місто, видить множество лежащих народу во огні горять і черви неусипающиї їдять їх. Рече Пресвятая Богородиця: «Што сії согрішили душі?» Рече Михаїл: «Тії то суть душі патріархове, єпископи, ігуменове і вся старшина, коториї оболокшеся во святительський чин, а волі Божой не творили, і за тоє так мучаться».
14. Виділа Пресвятая Богородиця жони, а они висять за ноги, а пламень великий палить їх, огонь аж до глави, і звіри торгають і їдять їх, і они кричаще: «Змилуйся над нами, Господи Боже, бо тяжко страждаєм во пламені сем». Рече Пресвятая Богородиця: «Што сії согрішили душі?» Рече Михаїл: «Тії то суть попаді, коториї по смерті мужей своїх блуд творять, і за тоє так мучаться».
15. Виділа Пресвятая Богородиця іниє жони, висящії во огні, і звіріє їдять їх. Рече Пресвятая Богородиця: «Што сії согрішили душі?» Рече Михаїл: «Тії то суть черниці, коториї постригалися во іночеський образ і в нем осквернилися блудодіянія, і за тоє так мучаться».
16. Там же і на іншом місці виділа Пресвятая Богородиця озеро огнистое, великеє, а в нем множество народу, а они плачуть і кричать. Тоє видівши, Пресвятая Богородиця рече Михаїлу: «Што сії сотворили душі?»
Рече Михаїл: «Тії то суть царі, королі, князі, потентатове, гетьманове і всі преложоніє, коториї не чинили волі Божой і над убогими не мали змилованія, през тоє так мучаться».
17. Рече Михаїл: «Пойди, Пресвятая Богородице, і покажу ті, где мучаться всі християне». Прийдеть Пресвятая Богородиця і виділа ріку огнистую, текущую, а в ній множество мужей і жон плачуть і кричать вельми. Тих видівши, святая Богородиця рече до Михаїла: «Што сії согрішили душі?»
Рече Михаїл: «Тії то суть п'яниці, лихварі, сребролюбці, коториї несправедливе добро чужое поживали і коториї справедливе не постили во вся пости, і розлучали мужа із жоною, а в том не каявшися, і не покутовали; за тоє вмерли, і за тоє так мучаться».
Тоє слишавши, Пресвятая Богородиця рече: «О горе вам, грішниці! Чемусьте ся не каяли на землі і не покутовали за гріхи свої, то бисьте не були тут мучені».
18. По тим пойде далій Пресвятая Богородиця і там узріла ріку огненную, клекотущую, страшную, а она пожирает всі грішнії в себе, же не могут промовити: «Судіє справедливий, помилуй нас!», а їх їдять черви неусипающиї і звіри ненаситниї. Видівши тії Пресвятую Богородицю, крикнули до неї гласом великим: «Радуйся, Пресвятая Діво, світе незаходимий! Радуйся, архістратиже Михаїле Божий і небесниї сили, также і всі святиї Божиї, молітеся непрестанно за ввесь мир християнський, коториї навіжати пришли нас, грішних, а нині през тебе, Пресвятая Богородице, видимо світ незаходимий».
Видівши тоє, Пресвятая Діва рече до Михаїла: «Што сії согрішили?» Рече Михаїл: «Тії то суть християне, коториї на крещенії обіщалися істині Богу, а потом диявольськиє діла чинили і крещеніє погубили, не кохаючи заповідей церковних і поученія, і за тоє так мучаться».
19. Рече Пресвятая Богородиця: «Подвигни чини, святий архангеле Михаїле, і всі святиї ангели, аби молилися за грішники сії». Тогда всі ангели мовили: «Господи, змилуйся над грішними сими!» Рече Михаїл: «Великий єсть Бог наш на небесі і на землі, і велике ім'я его, услишит нас». Рече Пресвятая Богородиця ко Михаїлу: «Нехай мя поставять ангели пред Господом Богом».
20. І взяли ангели пресвятую Богородицю і поставили у престола Божия. Она же, ставши, воздхнула і, зняв руки свої пречистиї, воздівши ко престолу Божию, рече: «Помилуй, Господи, християне сії, бо виділа їх в муках великих, же не могуть утерпіти».
Рече к ней Господь: «Яко ж їх помиловати маю, они братій моїх убогих не миловали. Ність там чоловіка, штоби імені моего призивали, і так самі в муку отдалися. А я хощу платити ведлуг заслуги їх». Услишавши тоє, Пресвятая Богородиця рече ко Михаїлу святому: «Непрестанне молися, небесний воєводо, ко господу Богу, аж змилується над грішними сими».
Тогда Михаїл пад на землю і всі ангели з ним. Видів Господь Бог моленіє їх і, умилосердися о оних грішних, рече Михаїлу: «Іди і яви лице своє, і мов їм: «Нині змилосердися Бог всемогущий і за молитвами Пресвятой Богородиці, і безплотних сил, і всіх святих Божиїх, же умолили за вас Отца Небесного, для того вам дает мучащимся покой во дні і в нощі, радость і веселіє [от воскресенія моего до сошествія Святаго Духа]». Услишавши тоє, Пресвятая Богородиця і всі ангели рекли великим гласом: «Слава милосердію твоєму, владико! Слава царствію твоєму! Слава милосердію твоєму, Боже Отче! Слава благодаті твоїй со безначальним ми Отцем і со Пресвятим Духом, нині і прісно і во віки віков!» Амінь.