Блаженної Ольги (Єлени), жінки князя Ігоря (11 липня ст. ст. – 24 липня нов. ст.)

Літописці по-різному оповідають про походження і місце народження Великої Княгині Ольги. Одні пишуть, що вона родом із Ізборська, інші – що вона правнучка Гостомисла, який правив у Новгороді. Нестор розповідає, що вона народилась на Псковщині, росла язичницею і з юних літ вирізнялась своєю вродою і розумом. Одного разу, як ідеться в легенді, син Рюріка, молодий князь Ігор, під час полювання захотів переправитись на другий берег річки. Він гукнув юнака, що плив на човні. Сівши в човен, зауважив, що човном правила дівчина дивовижної вроди. Молодий князь заговорив до неї і був зачарований її вродою, розумом і скромністю. При виборі собі дружини віддав їй перевагу над іншими, багатими і знатними дівчатами. Таким чином проста дівчина стала дружиною князя Ігоря і після його смерті правила державою, бо її син Святослав був малолітнім.

Відомо також, як княгиня Ольга помстилася древлянам за смерть свого чоловіка. Вона навела в управлінні державою порядок і встановила правосуддя, за що її полюбив і шанував простий люд. На цей час, хоч русичі поклонялися ідолам, в Києві було чимало християн. Ольга почула від них про єдиного, всемогутнього Бога, Творця всього видимого й невидимого, і що великий і мудрий народ – греки поклоняються невидимому Богові. Під впливом цих розповідей вона вирішила поїхати в Грецію, щоб власними очима побачити християнські богослужіння і дізнатися про суть християнського вчення.

Грецький імператор Константан Багрянородний і Патріарх прийняли руську княгиню з великою повагою. При їхній допомозі вона стала вчитися вірі Христовій і через деякий час виявила бажання прийняти святе хрещення.

Імператор, вражений її вродою, бажав одружитися з нею. Та вона захотіла спочатку прийняти хрещення і попросила імператора бути її хрещеним батьком. Коли після обряду хрещення імператор запропонував їй вийти за нього заміж, вона йому відповіла, що не може хрещений батько брати в жінки свою хрещену дочку не лише в християн, а й у язичників.

Імператор погодився з тим, що Ольга його перехитрила, і облишив свій намір. Він обдарував Ольгу і з почестями провів її з Царгорода. Попрощавшись з Патріархом і одержавши його благословення, частину хреста Господа, ікони і утвар церковну, Велика Княгиня в супроводі кількох священиків вернулась до Києва. Вона стала дбати про поширення християнської віри серед свого народу. Невдовзі була побудована церква св. Миколая на могилі Аскольда поблизу Києва. Княгиня руйнувала ідольські капища і на їхньому місці будувала християнські храми.

Однак їй не вдалось навернути свого сина Святослава до істинного Бога. Він вперто залишався язичником, але не забороняв своїм підлеглим приймати святе хрещення. Сам мало жив у Києві. Свою родину залишав під наглядом матері.

Ольга померла 11 липня 969 року і була похована сином за християнським обрядом. Мощі св. Ольги були перенесені її внуком св. Володимиром в Десятинну церкву в Києві, де вони і нині перебувають під фундаментом храму.

Тропар свята: Піднісши розум свій на крилах богопізнання, преславна Ольго, ти злинула вище видимого світу, осягнувши Бога, Творця Вселенної. Знайшовши його, ти прийняла у хрещенні нове життя і повсякчас перебуваєш у нетлінності, втішаючись плодами життєдайного дерева.