Перенесення Нерукотворного Образа Господнього з Едеси до Царгорода (16 серпня ст. ст. – 29 серпня нов. ст.)

Єпископ Палестинської Кесарії Євсевій (270—338), знаменитий історик Християнської Церкви, записав переказ про Нерукотворний Образ Спасителя. Слава Ісуса Христа облетіла не тільки Іудейське царство, а й дійшла до Едеси. В місті Едесі царював князь Авгар, який тяжко занедужав, і з його хворобою не могли впоратись лікарі. Почувши про Ісуса Христа, він написав Йому листа, в якому просив, щоб Ісус прийшов до нього. Він вірив, що Він або Бог, що зійшов з неба, або Син Божий. З цим листом Авгар послав художника Ананія і доручив йому намалювати Образ Спасителя на полотні. Декілька разів Ананій пробував намалювати Образ Спасителя, та ніяк не міг зобразити небесну красу його обличчя. Господь, побачивши його старання, покликав Ананія до себе. Прочитавши лист Авгара, попросив води, вмився, взяв вчетверо складений шматок полотна, обтерся ним, віддав Ананію і звелів вручити князеві Авгару. На полотні було зображення Образа Спасителя.

Водночас Ісус послав листа Авгарові такого змісту: «Блаженний ти, Авгаре, що й бачивши Мене, віриш у Мене, бо написано, що ті, що не бачать Мене, увірують в Мене, а ті, що бачать Мене, не увірують, а ті, що бачать і увірують, – наслідують життя вічне. Ти прости Мене, що Я не зміг прийти до тебе, але Я повинен зробити те, для чого Мене послано, і після всього повернутись до Отця, який послав Мене. Коли вознесусь до нього, то пошлю до тебе одного з Моїх учнів, який зцілить тебе від хвороби і дарує тобі життя».

Авгар прийняв Нерукотворний Образ Спасителя з великою радістю і благоволінням. А після Вознесіння Господа в Едесу прибув апостол Фадей, який був посланий апостолом Хомою. Цей апостол повністю зцілив князя.

Прийнявши святе хрещення, Авгар натягнув святе полотно на дошки з негниючого дерева, поставив цю святиню над воротами міста і видав наказ: хто входить у місто, має поклонитись цьому святому образові. Повеління Авгара тривалий час виконувалось. Та після смерті Авгара правнук його, ідолопоклонник, побажав зняти святе полотно і на його місце поставити ідола.

Тоді, як ідеться в переказі, єпископові Едеському було одкровення від Бога, скоряючись якому, він вночі прийшов до воріт, де стояв Образ, поставив перед ним запалену лампадку і заложив те місце камінною плиткою і цеглою так, що місце стало рівним.

Багато років минуло, і ніхто не відав, де зберігається Нерукотворний Образ Спасителя.

У VI ст., коли на Едесу напали перси, єпископ Євлавій після чудного видіння Пречистої Діви відкрив нішу і там побачив святий Образ і лампадку, яка ще горіла. Коли єпископ взяв Образ і в супроводі народу обійшов довкола міста, військо персів відступило від його стін.

У VII ст. слава Нерукотворного Образа поширилась по всьому Півдні, і християни сумували, що ця святиня перебуває в руках невірних. У X ст. грецький імператор Константин Порфирородний запропонував великий викуп правителеві Едеси за Нерукотворний Образ Спасителя, який з великими урочистостями був перенесений у Царгород. Пам'ять цього перенесення Православна Церква святкує 16 серпня. Тепер цього Образа в Константинополі немає, і невідомо, де він перебуває.

За одним переказом, він був подарований генуезцям на початку XI ст., за другим – в XIV ст. викрадений венеціанцями під час пограбування Константинополя хрестоносцями і відправлений до Венеції на кораблі, який потонув у Мармуровому морі. Третій переказ свідчить, що Нерукотворний Образ Спасителя знаходиться в Грузії.

Тропар свята: Пречистому Твоєму Образові поклоняємось, Милосердний, і просимо прощення наших гріхів, Христе Боже, – звелів-бо Сам Ти на хрест тілом зійти, щоб визволити своє створіння з неволі ворожої. Тим-то вдячно виголошуємо Тобі: Ти радістю все сповнив, Спасе наш, що прийшов спасти світ, слава Тобі.