Примітки

Хліборобський календар, побудований на спостереженні людини над явищами природи, відігравав важливу роль у житті наших предків. Позбавлені наукового пізнання, вони тільки стихійно могли спостерігати взаємозв'язки між окремими явищами природи. Зараз народний календар перейшов у пасивний фонд мови, але він має для нас пізнавальне значення. Дні календаря подаються за старим стилем, оскільки прислів'я активно побутували в час, коли діяв старий церковний календар.

Новий рік. Перший день Нового року відзначався в XIX ст. 13, у XX 14 січня. За Новим роком вгадували погоду на весь рік, передбачали врожай. Виходили із спостереження, що сніжна зима в січні дає влітку добрий урожай.

3. З повір'я: який Новий рік, таким будуть і наступні дні.

5. У січні вже збільшується день.

Василій. Святкували в той же день, що й Новий рік.

2. Повір'я: відьми під Новий рік або на Різдво можуть украсти місяць. Відгомін повір'я знаходимо в оповіданні «Ніч перед Різдвом» М. В. Гоголя.

Водохрещі. 5 січня. З цим святом пов'язані численні ворожіння.

2. Минули Водохрещі, половина зими, холод поступово втрачатиме свою силу.

3. Будуть народжуватися білі ягнята.

Дорота. 24 січня. В ту пору чергуються морози з відлигою.

Громниця. 2 лютого. З цим днем пов'язані численні повір'я. Запалювали свічки, які мали рятувати від грому.

2. Нестійка погода, бувають потепління, пов'язані з наближенням весни.

3. 5. Повір'я, що коли на громницю відлига, то ще довго триватиме зима, а коли мороз і холод, то швидко потепліє.

4. На громницю починається поворот сонця на літо.

Стрітення. Відзначалось того ж дня, що й громниця.

4. Те ж повір'я, що й до громниці: коли на стрітення ведмідь прокидається зі сплячки і надворі холодно, мороз, то він розбиває лігво, бо незабаром потепліє, коли ж відлига або сльота, то він укріплює лігво і знову лягає спати, бо ще буде довго зима.

7. Повір'я, що на стрітення зустрічаються зима з літом.

Влас. 11 лютого. Закінчується зима. Влас – покровитель домашньої худоби, корів і овець. Пов'язувався із слов'янським божеством Белесом – «скотним» богом, ідол якого знаходився в Києві на Подолі.

Казимир. 19 лютого. Кінець зими, весняні птиці починають виводити потомство.

Касьян. Касьян відзначався у високосний рік – 29 лютого – і вважався нещасливим днем. Через нестачу кормів у той час був падіж худоби. За апокрифічними легендами, Касьян сердитий і сварливий, посилає хуртовини, бо його святкують раз на чотири роки.

Євдокія. 1 березня. У цей час бувають відлиги, тане сніг. Вважається початком весни.

Сорок святих. 9 березня. Ще можуть бути великі морози, однак птахи починають вити гнізда.

Теплого Олекси. 17 березня. 2—4. Скресає крига, починаються весняні повені, люди готуються до виходу в поле.

Кирило. 18 березня. Ще можуть бути морози.

Хризант. 19 березня. Тепла погода в квітні сприяє врожаю.

Марко. 29 березня. Коли йдуть дощі, то швидко сходить овес.

Пущення. В лютому або на початку березня, перед Великим постом. Після Пущення аж до Великодня заборонялось їсти скоромну їжу.

Великий піст. Від початку березня до травня. Весна супроводжувалася голодовками, що спричинювалися нестатками селян. Піст призначався для насадження покори.

Вербовий тиждень. Був у квітні, коли розпускалась верба. Пов'язаний з багатьма повір'ями. В той час селяни готувались до весни, чумаки лаштувались у дорогу.

2—3. Вербич – холодний весняний вітер.

Великдень. Весняне релігійне свято. Припадало на квітень-травень.

2. П.: про хвалька або такого, що робить усе не в пору. Те ж, що й «Де ще те теля, а він уже з довбнею бігає» та ін.

6—7. Після довгого семитижневого посту дозволялось на Великдень вживати всяку їжу, та не кожний її мав.

8. Перед Великоднем, пов'язаним з весною, прибирали хату, подвір'я, було багато роботи. П.: про таку, що скрізь не встигає.

Благовіщення. 25 березня. Настає весна, все оживає.

6. Щезання гадюк восени і їх поява на Благовіщення пов'язана а повір'ями, відображеними в легендах про гадюк.

Знесіння. Травнево-червневе свято. У той час усе цвіте, є надія на новий урожай.

Святого Духа, Зелені свята. Припадало на кінець травня або перші тижні червня. Настає тоді тепла пора, хоч іноді ще повертається й холод.

3. Дощі у травні й червні дуже корисні для посівів.

То дул. 5 квітня. Буває сонячна або дощова погода.

Лука. 22 квітня. 1. Часто селянам до того часу вистачало харчів, а далі вони голодували аж до нового хліба.

2. Крім Луки весняного, був Лука осінній, 31 жовтня, тоді завозили сіно з лук додому.

Григорій, Юрій. Одне з основних весняних свят, що залишило найбільше відгомонів у народній міфології. Юрія шанували як захисника свійських тварин, особливо корів. 23 квітня, в день Юрія, відбувався масовий вигін худоби на пасовиська, супроводжуваний обрядами. За древніми віруваннями, Юрій «відмикає» весну. Не виключено, що християнський Юрій замінив слов'янське язичеське божество Ярила.

3. Крім весняного Юрія «теплого», був ще «холодний» Юрій, що припадав на 26 листопада.

8. Після весняного Юрія були весняні хороводи, а восени збиралась молодь на вечорниці.

9. Про повір'я, пов'язані з Юрієм.

12. Гов., коли хочуть заперечити, що цього не буде.

17. Юріїв день – час, коли дозволявся перехід феодально залежних селян від одного землевласника до іншого. Звичай був скасований в 1649 році. Озн.: все пропало, безвихідь.

21. До травня приберігали селяни корм для худоби.

25. На осіннього Юрія починаються морози, замерзають ріки.

Яків. ЗО квітня. На полях виростає трава. До Якова дозволялось пасти худобу на всіх полях.

Микола. 1. Весняний Микола – 9 травня, зимовий припадає на 6 грудня.

3. Вода ще холодна, не можна купатися. Не можна стригти вівці, бо ще буде холод. Микола – захисник селян.

Федот. 8 червня. Найбільший день.

Іван Купало. 24 червня. З цим святом пов'язано багато повір'їв, що знайпшо відображення у фольклорі та багатьох літературних творах («Ніч напередодні Івана Купала» М. В. Гоголя; «Купала на Івана» С. Писаревського, «Ніч під Івана Купала» М. Старицького та ін.).

1. Тоді все цвіте, бджоли дають багато меду.

5. День Івана Богослова – 26 вересня, до того часу закінчують сіяти озимину.

7. У липні жнива, можна напекти хліба з нового врожаю.

10. Повір'я: перед святом Купала вночі цвіте папороть. Петро. 29 червня. 3. Вигорає у липні трава, зменшуються надої молока.

4. Про холодне літо.

7. Зозуля перестає кувати тоді, як достигає зерно, звідси й повір'я, що вона вдавилася колосом.

13. Не все буде біда, настане й гаразд.

14. У другій половині липня все виразніше відчуваються ознаки осені, сохне трава, стають холодними ночі.

22. День Петра Вериги припадав на 16 січня за ст. стилем. Петрівка – двотижневий піст перед святом Петра й Павла.

1. В Петрівку найбільший день у році.

4. П.: про капризного; у спеку ніде немає льоду; хтось бажає неможливого.

6. У переднівок селяни часто голодували.

7. З Петра йде на осінь; п.: наближається старість.

Борис і Гліб. Були два рази в році 2 травня і 24 липня. Прислів'я пов'язані з хліборобськими роботами.

П р о к і п. 8 липня. Починаються жнива.

Ілля. 20 липня. 1. Збирають хліба, бджоли носять мед.

10. Ідуть дощі і заважають сушити сіно.

Мокрина. 19 липня. Від того, яка погода в цей день, залежало, якою буде наступна осінь. Мокрину пов'язували з давньослов'янським божеством Мокошшю, що входило до пантеону слов'янських богів.

Спас. 6 серпня. Вже закінчується літо, треба готуватися до зими.

Спасівка. 2. Спасівський піст не такий важкий, як петрівський, бо вже вродили овочі й фрукти.

Пречиста. Були три Пречисті: 15 серпня, 8 вересня і 21 листопада. Між цими днями були значні проміжки часу, то можна було помічати зміни в природі.

Покрова. 1 жовтня. Закінчуються осінні роботи в полі; стає холодно. З Покровою пов'язано чимало повір'їв. 6 і далі. Після Покрови справляють багато весіль; гумор.: плачуть дівчата, яких поминули сватачі.

19. Після Покрови вже пізно сіяти озимину.

Кузьма-Дем'ян. 1 листопада. У листопаді починаються морози, наближається зима.

Михайло. 8 листопада. Листопадові морози, після яких замерзає земля.

2. На зиму треба мати теплий одяг.

4. Після Михайла закінчуються весілля, бо наставав піст – Пилипівка.

Мартин. 9 листопада. Випадає сніг.

Федор-Студит. 11 листопада. Переддень зими, замерзає земля.

Пилип. 14 листопада. 1. Жінки прядуть кужіль на полотно. Пилипівка – піст після Пилипа.

Пилипівка 1. В грудні дуже малий день.

Симеон-Юда. 15 листопада. Замерзає земля.

Введення. 24 листопада. За цим днем вгадують, яка буде весна.

2. Пов'язували погоду в грудні з весняною.

Дмитрій. 26 листопада. Пов'язаний цей день з багатьма віруваннями, які найбільше стосуються одружень.

1. Гумор.: до Дмитра, поли було багато сватачів, дівчата ще могли коверзувати над женихами, перебирати, а після Дмитра кінчаються сватання, і ті дівчата, що не засватались, сумують, раді б вийти заміж за будь-якого без вагань.

Андрій. ЗО листопада. 1. На Андрія ворожать дівчата. Коли дівчина засуне руку в хлів і піймає барана, то у м'ясниці вийде заміж.

4. Зразок ворожіння дівчини, що хоче вийти заміж. Андрій у народі вважався покровителем дівчат.

Варвара. 5 грудня. 1. В грудні жінки пряли кужіль. Докір лінивій жінці, що не пряла, а святкувала Варвару і Саву (5 грудня), тому не має полотна на сорочки.

2. У грудні замерзають ріки.

3. В кінці грудня починають зменшуватися ночі і збільшуватися день.

Ганна. 9 грудня. За цим днем вгадували погоду на зиму.

Тома. 16 грудня. Дуже холодно, найкраще тоді бути в теплі.

Кутя. 24 грудня. За погодою цього дня вгадували, яким буде врожай наступного літа.

Різдво. Коляда. 25 грудня. З цим днем було пов'язано багато народних обрядів. Одним з них було виконання величальних пісень – колядок.

2. Коли на Різдво зеленіє трава, то на Великдень буде ще лежати сніг.

З і далі. З Різдвом пов'язували погоду і врожай наступного року.

5. До Різдва приготовлялась обрядова їжа. Тут жарт, бо кутю готували на Різдво, а паску – до Великодня.