Ой хмелю ж мій, хмелю

«Ой хмелю ж мій, хмелю,

Хмелю зелененький,

(Двічі)

Де ж ти, хмелю, зиму зимував,

Що й не розвивався?»

«Зимував я зиму,

Зимував я другу,

(Двічі)

Зимував я в лузі на калині

Та й не розвивався!»

«Ой сину ж мій, сину,

Сину молоденький,

(Двічі)

Де ж ти, сину, нічку ночував,

Що й не роззувався?»

«Ночував я нічку,

Ночував я другу,

(Двічі)

Ночував я у тої вдовиці,

Що сватати буду!»

«Ой сину ж мій, сину,

Ти моя дитино,

(Двічі)

Не женися на тій удовиці,

Бо щастя не буде!

Бо вдовине серце,

Як осіннє сонце, —

(Двічі)

Воно світить, світить, та не гріє,

Все холодом віє.

А дівоче серце,

Як весняне сонце, —

(Двічі)

Ой хоч воно та й хмарнесеньке,

А все теплесеньке!»