Дивлюсь я на небо

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю,

Чому я не сокіл, чому не літаю,

Чому мені, Боже, ти крилець не дав?

Я б землю покинув і в небо злітав!

Далеко за хмари, подальше од світу,

Шукать собі долі, на горе – привіту,

І ласки у зірок, у сонця просить,

У світі їх яснім все горе втопить.

Бо долі ще змалку здаюсь я нелюбий, —

Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;

Чужий я у долі, чужий у людей!

Хіба ж хто кохає нерідних дітей?..