Ой не ходи, Грицю

Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,

Бо на вечорницях дівки-чарівниці!

(Двічі)

Котрая дівчина чорні брови має,

То тая дівчина усі чари знає.

У неділю рано зіллячко копала,

А у понеділок пополоскала.

(Двічі)

Прийшов вівторок – зіллячко зварила,

А в середу рано Гриця отруїла.

Як прийшов четвер – та вже Гриць помер,

Прийшла п'ятниця – поховали Гриця.

(Двічі)

А в суботу рано мати дочку била:

«Ой нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?»

«Ой мамо, мамо, Гриць жалю не має,

Нащо ж Гриць, мамо, разом двох кохає!

(Двічі)

Нехай же не буде ні тій, ні мені,

Нехай достанеться Гриць сирій землі!»

«Оце ж тобі, Грицю, я так ізробила,

Що через тебе мене мати била!

(Двічі)

Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата —

Із чотирьох дощок дубовая хата!»