Орловський Володимир Донатович (1842—1914)

Художник-пейзажист

Володимир Орловський народився 20 січня (1 лютого) 1842 року в Києві. Батько, київський поміщик, на літо вивозив родину в маєток, де хлопчик і полюбив мальовничу українську природу. Він із задоволенням намагався малювати чудові пейзажі Київщини, і незабаром це стало улюбленим заняттям Володимира, а потім і професією.

Здобувати початкову освіту хлопчика віддали в 2-гу київську гімназію.

І тут живописцю-початківцю неймовірно поталанило – малювання в гімназії викладав Іван Максимович Сошенко, відомий художник і педагог, один із найближчих друзів Тараса Шевченка. Недивно, що після закінчення гімназії Володимира без іспитів прийняли в Петербурзьку академію мистецтв: допомогли прекрасні малюнки, представлені Орловським на суд членів академії, а також клопотання Шевченка, у якого він узяв кілька уроків у Петербурзі.

У 1868 році Орловський закінчив Академію мистецтв із званням класного художника 1-го ступеня, а за серію кримських пейзажів отримав золоту медаль і право поїздки за казенний рахунок за кордон. Три роки Володимир провів в основному в Німеччині, Італії, Франції і Швейцарії, відвідував інші країни, удосконалюючи майстерність живопису і вивчаючи як картини старих майстрів, так і живописців-новаторів.

Рада академії, розглянувши привезені з Європи картини Орловського, продовжила йому на три роки утримання, запропонувавши вивчати природу і живопис тепер уже в Росії. Художник, звільнений від необхідності думати про хліб насущний, сповна використовував надану можливість. Картини «Захід сонця», «Перед бурею», «Болото», «Лісовий зруб», «У степу», «Вечір», «Піски», «Жнива» свідчили про формування ще одного видатного художника-пейзажиста, гідного слави провідних майстрів. Роботи Орловського мали попит у знаті, його картини купували у тому числі й члени імператорського роду.

За популярністю його роботи були цілком порівнянні з полотнами таких корифеїв пейзажного живопису, як Айвазовський, Куїнджі, Полєнов.

У 1878 році за картину «Сінокіс» Володимир Донатович був удостоєний звання професора Академії мистецтв. Однією з улюблених тем робіт художника завжди були види рідної йому української природи. Він часто приїжджав в Україну, а в 1886 році, після чергової тривалої поїздки, остаточно переселився з Петербурга до Києва. Тут він не тільки малював, але і займався педагогічною діяльністю. Володимир Донатович допомагав Малювальній школі Миколи Мурашка, був одним з організаторів Київського художнього училища.

У 1914 році художник відправився в чергову закордонну поїздку, до Італії. Тут, у містечку Нерві, 19 лютого він раптово помер. Тіло Володимира Донатовича було перевезене до Києва і поховано на Лук’янівському кладовищі.