Ойстрах Давид Федорович (Фішелевич) (1908—1974)

Видатний скрипаль і диригент

«Мені було три з половиною роки, коли батько приніс у будинок іграшкову скрипочку, «граючи» на якій, я дуже охоче уявляв себе вуличним музикантом… Мені здавалося, що немає і не може бути більшого щастя, аніж ходити по дворах зі скрипкою». Так Давид Ойстрах, маститий музикант, якого в Європі називали Цар Давид, згадував про своє дитинство. У його роду не було музикантів (батько – одеський купець другої гільдії, мати займалася дітьми і господарством), але в тому, що Давид ним стане, сумнівів не було ні в кого.

Він народився в Одесі 17 (30) вересня 1908 року, з п’яти років почав вчитися грі на скрипці і альті, спочатку приватно, а потім в Одеській консерваторії, яка тоді іменувалася музично-драматичним інститутом. Першим і єдиним учителем Ойстраха був Петро Столярський – чудовий педагог, творець цілої скрипкової школи – справжньої фабрики музичних талантів.

Гастрольні мандри молодого скрипаля почалися, коли йому ледве виповнилося шістнадцять. Давид виступав з Одеським симфонічним оркестром як соліст, в 1927 році в Києві виконав Концерт для скрипки з оркестром Олександра Глазунова під керуванням автора. Зустріч із Глазуновим – видатним композитором і диригентом, а в той час ще і директором Ленінградської консерваторії – стала знаменною для Давида. Олександр Давидович запросив молодого скрипаля до Ленінграда. Після року в «північній столиці» і серії блискучих концертів у 1928 році Ойстрах перебирається до Москви.

Шлях до слави лежить через важку щоденну роботу і конкурси, на яких метри оцінюють гру молодих дарувань. У 1935 році Давид Ойстрах переміг на Другому Всесоюзному конкурсі музикантів-виконавців. У тому самому році він зайняв друге місце на Міжнародному конкурсі імені Венявського у Варшаві. І нарешті в 1937 році в Брюсселі Давид блискуче виграє Конкурс імені Ежена Ізаї. Саме тоді по всьому світу рознеслася слава про «появу скрипаля світового масштабу».

З 1934 року Давид Федорович займається педагогічною діяльністю, він викладає у Московській консерваторії, в 1939-му став професором цього найпрестижнішого в країні музичного учбового закладу. Серед його учнів – син Ігор, що став гідним продовжувачем справи батька, а ще – переможець Першого конкурсу імені Чайковського Валерій Климов, Віктор Пікайзен, Гідон Кремер та інші музиканти, імена яких відомі у всьому світі. З 1958 по 1974 рік Давид Федорович беззмінно очолював жюрі по класу скрипки на Міжнародному конкурсі імені Чайковського.

У роки війни скрипаль не відсиджувався в далекому тилу, він виступав на мобілізаційних пунктах, у госпіталях, приїжджав до блокадного Ленінграда і на Північний фронт. У 1943 році Давид Федорович був удостоєний Сталінської премії.

Після війни музикант знову значну частину часу проводить на гастролях. Його виконання відрізнялося глибиною і вагомістю тлумачення музики, бездоганним смаком і відчуттям форми. Репертуар музиканта охоплював практично всі стилі і музичні епохи, особливо виділялися твори Баха, Моцарта, Бетховена, Брамса, Чайковського. Давид Федорович був першим у Радянському Союзі виконавцем скрипкових творів Я. Сибеліуса, І. Стравинського, К. Шимановського, П. Хіндеміта, Б. Бартока, У. Уолтона і інших композиторів XIX—XX століття.

Коли з’явилася така можливість, Давид Федорович почав виступати не тільки на батьківщині, але і за її межами. У 1955 році на перших гастролях в Нью-Йорку він тріумфально виконав присвячений йому Перший концерт для скрипки Дмитра Шостаковича. Його авторитет у музичному світі незаперечний: він був почесним членом Королівської академії музики в Лондоні, Американської академії наук і мистецтв, Національної академії «Санта Чечилія» в Римі, членом-кореспондентом Німецької академії мистецтв у Берліні, почесним доктором Кембриджського університету (Англія).

«На сцені Ойстрах справляє враження колоса. Він міцно стоїть на землі, він гордо тримає скрипку, він творить музику, що виливається в нескінченному потоці краси і витонченості». Так писав про Ойстраха видатний американський скрипаль Ісаак Стерн. Давид Федорович і з життя пішов так, як, напевно, має йти великий музикант – під час гастролей, через кілька годин після чергового концерту. Він помер 24 жовтня 1974 року в Амстердамі. Поховали Давида Ойстраха на Новодівочому кладовищі в Москві.