Сикорський Ігор Іванович (1889—1972)

Один із найвидатніших конструкторів в історії авіабудування, учений, винахідник, філософ

Сикорський – дивовижна особа. При вивченні його біографії здається, що він прожив не одну, а декілька життів. І в кожнім добився дуже багато…

25 травня (6 червня) 1889 року в родині Івана Олексійовича Сикорського, відомого психотерапевта і професора Київського університету Св. Володимира, з’явилася п’ята дитина, яку назвали Ігорем. У 1903 році, пішовши стопами старшого брата, він вступив у Петербурзький морський корпус, потім якийсь час учився за кордоном, в Парижі, а в 1907 році повернувся до Києва і став студентом Київського політехнічного інституту.

Авіацією Ігор захопився ще в дитинстві, в 12 років він самостійно побудував свою першу модель вертольота. А в липні 1909 року двадцятирічний студент у дворі свого київського будинку закінчив складання першого в Російській імперії вертольота, який був готовий для випробувань. Ця машина в повітря так і не піднялася – не було двигуна, який зміг би забезпечити потрібну підйомну силу, але ця відносна невдача Сикорського не зупинила. Він хіба що змінив напрям і зайнявся конструюванням літаків.

Разом зі своїм товаришем Ф. І. Билинкіним на околиці Куренівського аеродрому в Києві Сикорський будує невелику майстерню. 3 червня 1910 року на літаку власної конструкції С-2 Ігор вперше піднявся в повітря. А вже в 1912 році студента, що недовчився, запросили на посаду конструктора повітроплавного відділення «Російсько-балтійського вагонного заводу» (РБВЗ). Саме тут Сикорський будує свої багатомоторні машини, які прославили його на весь світ. У травні 1913 року в повітря піднявся «Російський витязь» – перший у світі чотиримоторний літак. А в кінці того самого року перший політ зробив «Ілля Муромець» – літак, на якому були встановлені кілька світових рекордів вантажопідйомності, тривалість польоту і т. д.

У березні 1918 року Ігор Сикорський емігрував за кордон, спочатку до Франції, а потім до США. У цей момент закінчилося, так би мовити, його перше життя. Починалося інше – на чужій землі, де він міг розраховувати тільки на свої сили. Протягом декількох років Сикорський читав лекції, а в 1923 році разом з кількома російськими емігрантами організував компанію «Сикорський аероінжиниринг», яка в 1928 році увійшла до складу корпорації «Юнайтед ейркрафт». На початку Другої світової війни Ігор Іванович створив півтора десятка літаків, зокрема, займався гідропланами. Спочатку це був перспективний напрямок, проте до кінця 1930-х років стало ясно, що час «літаючих кораблів» минув.

Сикорському знову довелося шукати свою нішу. І він вирішив повернутися до того, з чого починав. 14 вересня 1939 року в повітря піднявся перший експериментальний вертоліт конструкції Ігоря Сикорського. Після випробувань і доведення в 1942 році в серію пішов вертоліт S-42. Ця модель стала єдиним вертольотом, що застосовувався в бойових діях країнами антигітлерівської коаліції. Цей успіх дозволив фірмі Сикорського звестися на ноги. Надалі машини його конструкції стали еталоном вертольотобудування. За запропонованою схемою Сикорського – один гвинт з так званим автоматом перекосу і хвостовим рульовим гвинтом – будувалося 90 % всіх вертольотів у світі.

У 1958 році Ігор Іванович пішов з поста керівника своєї фірми. Тепер у нього з’явилося значно більше часу, щоб зайнятися своїм «третім життям». У Сикорському дивовижним чином поєднувалися і досить жорстка ділова людина, і керівник, і філософ, що писав праці на богословські теми. Окрім цього, він входив у правління різних фондів (Толстовського, Пушкінського та ін.), надавав допомогу православним організаціям, виступав з лекціями і доповідями. Помер Ігор Сикорський 26 жовтня 1972 року в Істоні, штат Коннектикут.