Передмова

Не претендуючи на ролю підручника, на широкого читача розрахований, цей «Нарис нового українського письменства» має охопити найголовніші історично-літературні факти всього XIX та перших двох десятиліть XX в. і закінчитися на самім порозі сучасності.

Весь матеріал його розподілено на три випуски: перший містить вступні міркування та огляд доби Котляревського — Квітки (псевдокласицизм, сентименталізм); другий торкається романтичної пори та початків реалізму; третій — поглиблення реалізму і модерних течій.

В періодизації я додержувався принципу зміни літературних поглядів та уподобань. Періодизацію соціологічного типу я вважав неможливою з різних причин, — між іншим і тому, що поки що вона не має стійкої опори в спеціальних дослідах та статтях. Щодо другої і головної, по-моєму, вимоги соціологічного методу — розглядання літературних з'явищ в їх історично-соціальній обстанові — то весь час я мав її на увазі. Ні на хвилину я не спускав з ока класового, групового обличчя українського письменника і українського читача. Мені цікаво і важно було стежити за змінами в цьому обличчі і внаслідок цього за змінами в тих літературних «замовленнях», які ставали перед українськими авторами.

Такої установки основного історично-літературного інтересу, гадаю, не може нехтувати ні один історик письменства.

Мик. Зеров

Київ, 21. X. 1923