А. Сінклер. Герой капіталу{111}
Переклад і передмова Н. Романович. Державне видавництво. Універсальна бібліотека, № 17, стор. X + 102. Київ, рік видання не позначений. Ціна 60 карб.
З Сінклером український читач знайомий виключно по роману «Нетрі», що років дванадцять тому видрукуваний був «Літературно-науковим вісником» в перекладі подружжя Левицьких. Індустріальний розвій новочасної Америки, її соціальні контрасти, визискування робітничих мас — от письменницька спеціальність Сінклера, що утворила йому таку широку славу і примусила Державне видавництво поставити його наймення в першій лаві авторів, обраних для «Універсальної бібліотеки». Менше можна погодитись з вибором для бібліотеки «Героя капіталу», повісті слабенької, художня вартість якої не являється безперечною і в усякім разі не дорівнюється «Нетрям». Річ в тому, що Сінклер — великий майстер побутового письма і невеликий психолог, в славнозвісних своїх «Нетрях», в гущавині робітницького життя, серед злиднів і економічного визиску він орієнтується далеко легше, аніж в душі і почуттях американського мільйонера. Внутрішнє життя його героя Роберта ван Ренслера, на якому зосереджує він всю свою увагу, виглядає в нього невиразним, нерельєфним, немотивованим; метарморфоза молодого bon vivant’a і гуляки в фінансового короля, біржового завзятця просліджена зовсім слабо. Кінець кінцем автор тратить свій тверезий реалістичний тон, свою іронію і впадає в мелодраму, нахиляється до немудрих ефектів бульварного роману. Останні розділи, де Роберт ван Ренслер пізнає в коханці свою власну дочку, або де він, втративши душевну рівновагу, випливає на своїй яхті в море і гине під час бурі — належать до найслабіших в усій книжечці. Тут якраз виявляється та неприродна напруженість голосу і «патетична фальш», проти якої повстає сам Сінклер на стор. 99.
Переклад читається легко; мова ясна і правильна. Передмова трохи бліда: багато красних слів про «країну чудес, пари та електрики, велетенських будівель та машин» (яку західноєвропейську країну не можна схарактеризувати тими самими словами?) і повна відсутність фактів з літературної біографії Сінклера.
1921