Словарець до Ґ. Юлія Цезаря війни з ґаллійцями{61}

Зладив Юліан Кобилянський, ц. к. професор. Накладом товариства «Руська школа». Чернівці, 1917. Стор. 107. Ціна 1 кор.

За відсутністю по наших книгарнях великого латинсько-українського словника того ж таки проф. Кобилянського, це єдина поки що праця, яка може стати в пригоді учневі, а часом і учителеві української гімназії. Зроблена ця праця добре і старанно і мусить зайняти поважне місце серед наших українських підручників.

Єдине, що можна закинути їй, це надто велику, може, дріб’язковість, з якою указуються значення тих чи інших слів. Зразком такої дріб’язковості може служити пояснення до прийменника аЬ (де дано непотрібне значення на, a fronte — напереді), або переклад слова pars. В числі семи значень цього слова проф. Кобилянський указує і таке: місце. Але прикладів на це останнє значення він наводить лише один: omnibus partibus, та й той перекладає не «по всіх місцях», як можна було б сподіватись, а просто: усюди. Очевидно, виділяти для даного виразу окреме значення слова pars — нема потреби. Слова: omnibus partibus можна зрозуміти і без нього, знаючи тільки основні значення: pars — сторона, частина.

Користування словником затрудняється для українського учня діалектичним колоритом, що лежить на українських значеннях, які подає др. Кобилянський: elabor — утічи (ми б сказали — утекти), evito — виминати (обминати?), fluo — течи (текти), oppidum — місто, місточко (містечко), sarcina — клюнок (клунок), tempestas — веремя, utox — хіснуватися (користуватися), viginti, triginta — двайцять, трийцять і т. д. і т. д.

Зустрічаються часами і невдатні переклади, яких з успіхом можна було б і не наводить: augur — птахолада, arbitrium — оречення (?), horridus — жасний (?), страшний і т. і.

Поза всім тим словник проф. Кобилянського треба визнать підручником, вельми цінним для нашої середньої школи. І дуже велика шкода, що в нинішніх умовинах він не може з’явитися на Україні російській в потрібному числі примірників.

1918