М. І. Туган-Барановський (1865—1919){77}

Померший 22 січня ц. р. видатний наш учений і громадський діяч проф. Михайло Іванович Туган-Барановський належав до тих талановитих синів українського народу, що їх великого значення культурна і громадська праця проходила здебільшого на стороні і яких тільки революція 1917 р. повернула до роботи на рідному ґрунті. Скінчивши з степінню кандидата Харківський університет (одразу по двох факультетах — юридичному і природничому), М. І. покинув Харків і Україну ради живої наукової та публіцистичної праці в центрах російської культури і там в середині 90-х рр. виявив себе як один з найчільніших представників молодої російської інтеліґенції, що порвала з народницькою ідеологією і одверто, скільки то було можливо, стала під прапор марксизму. Початком наукової праці небіжчика була його маґістерська дисертація з обсягу політичної економії: «Промышленные кризисы в Англии» (1894), за якою слідом з’явилася невдовзі докторська: «Русская фабрика в прошлом и настоящем» (1898). Дещо перероблені, обидві дисертації видані були потім по-німецьки: «Studien zur Theorie der Handelskrisen» та «Geschichte der Russischen Fabrik» (1900). В 1901 p. почали друкуватися його «Очерки политической экономии», книга, якій суджено було стати найпопулярнішим серед російської інтеліґенції викладом основ економічної науки і, поруч підручника проф. В. Я. Железнова, заступити місце славнозвісного, але перестарілого курсу Чупрова. В сферу українського громадсько-політичного руху М. І., що раніше тільки здалека інтересувався українством, цілком попав лише по весні 1917 р., коли йому, як видатному економістові і членові укр. партії соц.-федералістів, запропоновано було зайняти місце генерального секретаря по фінансових справах в першому українському правительстві. По виході з уряду Туган-Барановський віддав свої сили кооперативній роботі, якою щиро захопився і якій присвятив кілька наукових і популярних праць, складених українською мовою. Професорська діяльність небіжчика проходила в Петербурзькім університеті (звідки його один час було усунуто з наказу Міністерства освіти р. 1899-го), Петербурзькій політехніці і Українському державному університеті в Києві. З заснуванням Української Академії наук М. І. було обрано штатним (ординарним) академіком по економічному одділу, але взяти ближчу участь в роботі Академії йому вже не довелось. Смерть М. І. Тугана-Барановського — велика, невідшкодовна втрата як для української науки, так і взагалі для всього нашого культурно-громадського життя.

1919