[Лист до редакції журналу «Життя й революція»]{161}

Вельмишановна редакціє!

Прошу дати мені місце для такої заяви:

В книзі «Літературні пародії», кілька тижнів тому випущеній у в-ві «Маса», уміщено кілька моїх поезій, які я сам до друку не призначав, уважаючи, що всі вони з погляду нашого літературного «сьогодні» свій інтерес утратили, а разом з тим не остільки й перестаріли, щоб їх можна було трактувати як матеріал історично-літературний. З цими моїми мотивами я від т. редактора згаданої збірки не крився, і його переконання, ніби я передав йому свої поезії для друку, є цілковитою для мене несподіванкою.

Прошу всіх будучих впорядників збірок та хрестоматій уважати всі уміщені в книзі т. Атаманюка мої речі, крім сонета «Нова українська поезія», за неопубліковані.

10.ІІ.1928.                      З пошаною

                                                 М. Зеров