Мих. Грушевський. Всесвітня історія в короткім огляді{46}

Частина І, друге видання. Київ, 1917. Частина II. Київ, 1917. Стор. 167+176. Ціна за обидві частини 5 карб.

«Цей огляд, — як писав проф. Грушевський в передмові до першого видання І частини, — має в короткій і приступній формі дати перегляд історії людства від початків культури до нинішніх часів». Все видання розраховане на три частини. Перша охоплює питання про початки людського життя; характеристику давніших культур: єгипетської, вавилонської, індійської, китайської та старої американської, античний світ і Схід в епоху світових релігій (часи поширення буддизму, християнства і мусульманства від 500 р. перед Христом до 1000 р. після Христа) і, нарешті, європейське Середньовіччя. Друга книжка займається переходовою епохою од Середньовіччя до Нових часів і добою Реформації. Третя буде присвячена характеристиці старого порядку Європи, Французькій революції і XIX в.

В інтересах найповнішого огляду історії людства автор вводить в свій виклад культури Америки і Середньої Азії, історію Китаю та Японії, імперію Чинґісхана та «Великого Могола». Стара, «всесвітньо-історична» точка погляду, що, стоячи на ґрунті давніх теорій Геґеля, обмежувала коло «історичних» народів лише народами передньої Азії, Єгиптом та новим європейським світом, розглядаючи цей останній як спадкоємця світу античного і проводячи єдину лінію історичного розвитку від давнього Сходу до нових часів Європи, — поступається місцем на користь нових, більш широких концепцій.

На жаль, перша частина курсу проф. Грушевського, що торкається таких важних питань, як питання про давні культури, викладена занадто коротко. Характеристиці давнього Єгипту і Месопотамії дано ледве 15 стор., а весь античний світ міститься на 35 сторінках. В передмові до першого видання І частини автор, правда, оговорюється, що се він робить навмисно, аби зосередити увагу на часах новіших, обіцяє незабаром випустити новий, ширший концентр, — але нам хотілось би, щоби масштаб викладу був видержаний скрізь однаковий.

Крім крайньої конспективності, І часть, особливо в 1 вид., має силу друкарських помилок. Занотуємо одну з них, доволі прикру, що ввійшла і в друге видання. Довжина долини Нілу в межах Єгипту вичисляється в 100 кілометрів (с. 12); очевидно, повинно стояти — 1000.

Друга частина має вигляд далеко кращий: чіткіший шрифт, поправніша коректа, повніший виклад.

Освітлено багато явищ, котрі звичайно не знаходять місця в популярних виданнях (беремо російські, звичайно, підручники): сформування румунської народності, роля половецьких елементів в історії угорської суспільності, економічні наслідки селянських повстань в Англії XIV в. і т. п.

Прекрасно вияснена різниця межи англійським парламентом і генеральними зборами станів Франції, причому дуже виразно вказані причини неоднакової їх долі. Докладно розказано про морські походи кінця XV і початку XVI в., повільний захват європейцями Азії та Америки, зростання колоніальної торгівлі; удатно введені в рамки всесвітньо-історичного процесу минуле Східної Європи: Балканські держави, Польща, Україна, Московщина. Огляди культурної історії зроблено докладно; вони не стоять окремо, як це бува в підручниках, але поставлені в тісний зв’язок з фактами історії політичної та соціальної.

Ілюстрацій багато (в одній першій част. 30); вибрано, трапляється часами, матеріал, якого годі шукати в звичайних популярних викладах: фрески Джотто, різьба Донателло, зразки мусульманського мистецтва в Європі і на Сході.

Перед курсом своїм проф. Грушевський поставив подвійне завдання: 1) дати перші відомості людині, яка тільки починає знайомитися з минувшиною, і 2) дати суцільний погляд на культурний розвій людності читачеві, уже знайомому з історичною книжкою. Як можна ці два завдання розв’язати одним заходом, не знаємо, — але проф. Грушевському, на нашу думку, це не вдалося. Його книжка вельми корисна для читача, котрий почуває вже потребу систематизації знання; для тих, що потребують ще перших відомостей, вона надто коротка, побіжно оглядає минуле, нічого не лишаючи в пам’яті.

На жаль, мало придатна вона і для школи. Автор, щоправда, і не ставив собі завдання написати підручник для гімназій, але в даний момент це єдина у нас книжка по всесвітній історії, котра в цьому напрямі може бути використана. Проте часть II, при деякому доповненні фактичним матеріалом з боку учителя, може лягти в основу гімназичного курсу історії в V і VI кл. Потреба підручника всесвітньої історії для середньої школи невідкладна, і було б дуже бажано, якби, випускаючи поширене видання свого курсу, проф. Грушевський взяв її на увагу.

1917